Український гуманітарний ліцей – ровесник незалежної України

Держава не твориться в будучині,
Держава будується нині…
О.Ольжич

2011 – знаковий рік для України. Вшановуючи 20-у річницю проголошення незалежної Української держави, кожен свідомий українець замислюється над здобутками, прорахунками та перспективами власної країни. Проте хочеться запевнити скептиків, що ці 20 років не стали марними, адже, завдячуючи отриманню статусу незалежності, Україна здобула право на розвиток національної культури, науки, освіти. На початку 90-х років було обрано курс на демократизацію й реформування освіти, засновано нові навчальні заклади: гімназії, коледжі, ліцеї.Народжений незалежною Україною 28 серпня 1991 року наш ліцей гідно й почесно обрав статус Українського і не боявся йти шляхом реформ і перетворень.

Сьогодні важко уявити, чи з’явився б такий унікальний навчальний заклад для здібної та гуманітарно обдарованої молоді, якби не було в його долі духовного наставника й мудрого вчителя, доктора філологічних наук, директора Національного науково-дослідного інституту українознавства МОН України П.П.Кононенка, підтримки свого часу з боку Старокиївської ради народних депутатів та жертовної, наполегливої праці неповторного педагога, лідера-стратега, талановитого менеджера, кандидата педагогічних наук, народного вчителя України – Галини Стефанівни Сазоненко. «Ліцей замислювався як мрія… Мрія про Україну й українців, про сучасну освіту, мрія про свободу і незалежність, про унікальність Кожного і Всіх. Мрія про повну реалізацію обдарувань дитини, про родинні взаємини, мрія про особливий ліцейний Дух. Це була мрія багатьох: Учителів, Учнів, Батьків», – з любов’ю розповідає директор ліцею.З чого розпочинався ліцей?

– Із визначення власної високої місії – плекання національної еліти, людей із державотворчим рівнем мислення, високоінтелектуальних, високодуховних, відповідальних за власну долю і долю України, що вимагала створити особливий освітній простір, який би інтегрував, об’єднав зусилля учнів та вчителів ліцею, родини й громадськості, державотворців і політиків, учених і митців.

– Створення неповторного духу, де панує атмосфера любові й поваги, культ духовності й шляхетності, високий естетизм і моральність, культ знань та жага перемог і, безперечно, дух українства, дух незалежної й самостійної України, нової і сильної держави, якою ми прагнемо її бачити і створити.

– Розробки власного Статуту та Концепції, створення власної програми «Обдарованість» (1996 р.) та Концепції національного виховання «Громадянин України ХХІ століття» (1998 р.).

– Заснування першої в Україні Піклувальної ради, яку очолив перший Президент України – Л.Кравчук, до складу якої увійшли провідні державні та культурні діячі України, серед яких В.Чорновіл, О.Ємець, А.Погрібний, П.Мовчан, Г.Удовенко, Б.Андресюк та ін.

– Створення власного культурно-мистецького простору, який презентують Музей-галерея сучасного українського малярства, Музей культурної спадщини України, Музей історії ліцею.

– Започаткування діяльності бібліотечно-інформаційного центру та спортивно-оздоровчого «Центру здоров’я».

– А найголовніше – із пошуку власного Вчителя – учителя-майстра, професіонала, патріота.

Галині Сазоненко вдалося створити потужний інтелектуальний колектив учителів, для яких педагогіка – не просто фах, не шмат хліба, а стан душі, можливість повної самореалізації. Двадцять років у житті наших ліцеїстів не пройшли марно, адже в їхніх серцях трепетно щемітимуть і втілюватимуться добрими справами материнська ласка О.Грищенко, християнська мудрість К.Бальохи, експресивність та екстравагантність Л. Доненко, вимогливість і відданість Г. Сазоненко, професіоналізм В. Чукіної, інтелект Я. Гольденберга, ерудованість А. Осмоловського, національна гідність А. Ткач, працьовитість Г. Карпюк, сумлінність Л. Гребенюк, гумор А. Пономаренко, енергійність Ю. Пацук, креативність Л. Василенко, музичний талант О. Кучер… Адже кожен учитель ліцею – це особистість, бо, як стверджував К. Ушинський: «Тільки особистість може творити особистість, тільки характером можна утворити характер». Учителі відкривають ліцеїстам світ любові й добра, радісної співпраці, допомагають їм пізнати світ, себе, віднайти свою формулу щастя, а найголовніше – спонукають відкривати «духовні острови в океані власного народу».

Кожен рік у ліцеї насичений яскравими зустрічами, подіями. Педагогічний колектив Українського гуманітарного ліцею Київського національного університету імені Тараса Шевченка, очолюваний народним учителем України Г.Сазоненко, сміливо ініціював і забезпечував проведення міжнародних і всеукраїнських акцій на підтримку обдарованої молоді та національної освіти в Україні. Знаковими в житті ліцею та України стали симпозіуми, форуми:

2003 р. – Всеукраїнський гуманітарний симпозіум «Україністика на початку тисячоліття: проблеми філософії, історії, мовознавства»;

2004 р. – Міжнародний економічний симпозіум «Економічна освіта в контексті світового досвіду»;

2005 р. – Міжнародний юридичний симпозіум «Молодь і правова освіта в Україні»;

2006 р. – Всеукраїнський літературний симпозіум «Блакитні вежі золотого слова»;

2008 р. – Міжнародний економічний симпозіум «Економічна культура: українські реалії та європейський досвід»;

2009 р. – Міжнародний історико-географо-мистецький симпозіум «Я і моя Україна»;

2010 р. – Міжнародний форум акмеологічних загальноосвітніх навчальних закладів «Акмеологія – наука ХХІ століття»;

2011 р. – Міжнародний дебатний турнір «Роль молоді у розбудові громадянського суспільства».

Кожен симпозіум – це титанічна робота, співпраця ліцею з Київським національним університетом імені Тараса Шевченка, найкращими закладами України, це пошук новітніх шляхів і перспектив сучасної освіти, бажання і воля відродити й утвердити Українське Слово, культ Знань, Духовність, прагнення вивести Україну на загальноєвропейський, світовий рівень.

Український гуманітарний ліцей сьогодні, двадцять років потому, залишається світлим українським острівцем в оточенні російськомовної Бессарабки, у центрі столиці на Печерських Липках. Саме тут плекається «гуманітарна аура нації», підтримуються національні традиції, виховуються найкращі риси громадянської відповідальності, національної гідності культурно-мистецькою, науковою та державно-політичною елітою сучасної України.

Як і 20 років тому, день у ліцеї розпочинається з виконання Гімну України, у затишних коридорах лунає українська мова, картинна галерея надихає ліцеїстів багатством палітри сучасних українських митців: І. Марчука, Т. Яблонської, В. Франчука, М. Бурачека, В. Задорожного, О. Дубовик, Л. Іванової, Е. Андієвської... Це наші випускники у своїх серцях бережуть світло великих і величних українців – Є. Сверстюка, А. Погрібного, Л. Лук’яненка, Н. Матвієнко…У ліцеї панує українських дух, дух українознавства й любові до всього рідного.

Ліцей – заклад демократичний, адже керівництво здійснює не лише директор і адміністрація, а й піклувальна рада, батьківська рада, педагогічна рада, науково-методична рада, учнівський парламент. Навіщо стільки рад? Щоб у ліцеї був лад і енергія спільних зусиль, щоб кожен міг розвивати організаторські здібності, вчитися демократії, відповідальності, адже відповідальність – це особливий вимір життя.

Ліцей – заклад інноваційний, бо саме тут забезпечується висока якість освіти, апробовуються сучасні освітні технології, реалізуються експериментальні педагогічні дослідження. Досвід інноваційної діяльності висвітлено у ліцейних науково-педагогічних посібниках:

– Перспективні освітні технології: Науково-методичний посібник / За ред. Г. С. Сазоненко (К.: Гопак, 2000).– Ліцейна освіта в Україні: Реалії і перспективи розвитку: Посібник / За заг. ред. Г. С. Сазоненко (К.: Укр. центр духовної культури, 2002).

– Педагогіка успіху: Досвід становлення акмеологічної системи ліцею: Наук.-метод. посібник / За заг. ред. Г. С. Сазоненко (К.: Гнозис, 2004).

– Освіта майбутнього: Наук.-мет. посібник / Г. С. Сазоненко (К.: Основа, 2008).

– Акмеологія шкільної освіти: Наук.-метод. посібник / За заг. ред. Г. С. Сазоненко (К.: Основи, 2010).

Ліцей – акмеологічний навчальний заклад, на базі якого реалізовується один із найперспективніших теоретичних напрямів оптимізації шкільної освіти – акмеологія як інтегрована філософсько-психолого-педагогічна галузь наукових знань.

– Із 2001 р. в ліцеї вивчаються філософсько-методологічні засади шкільної акмеології. Досвід становлення акмеологічної системи ліцею висвітлено в науково-методичному посібнику «Педагогіка успіху» (Київ, 2004).

– З 2010 р. ліцей працює над Усеукраїнським педагогічним дослідженням «Теоретико-методичні умови інноваційного розвитку акмеологічного ліцею». Ліцей як сучасна школа орієнтується на виховання духовної соціально зрілої особистості, проектування акмеологічного освітнього простору, створення належних умов для саморозвитку, самовдосконалення й самореалізації особистості учня; застосування різних стратегій, що ведуть до успіху кожної дитини (моделювання ситуацій успіху), компетентністна спрямованість ліцейної освіти (від спеціально предметних, загальнонавчальних до життєвих компетентностей); співпартнерство суб’єктів освітнього процесу учня – учителя – соціуму – батьків; професійна компетентність, педагогічна культура вчителя, позитивна корпоративна культура ліцею (формування позитивного ставлення до себе і світу).

Український гуманітарний ліцей є структурним підрозділом Київського національного університету імені Тараса Шевченка. З 1994 р. ліцей реорганізовано в Український гуманітарний ліцей Київського національного університету імені Тараса Шевченка (наказ МОН України №5 від 12.01.1994), з 2006 р. – Український гуманітарний ліцей у складі навчально-наукового комплексу «Сучасна освіта» (наказ МОН України №465 від 19.06.2006). У межах навчально-виховного комплексу «Сучасна освіта» ліцей співпрацює з інститутами та факультетами Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Взаємопартнерство в системі «Ліцей – Університет» здійснюється з метою реалізації Концепції профільної освіти, що виявляється у таких формах співпраці:

– викладання профільних дисциплін, спецкурсів та факультативів викладачами Київського національного університету імені Тараса Шевченка, докторами, кандидатами наук, доцентами, аспірантами;– участь ліцеїстів та вчителів у науково-практичних конференціях, семінарах, що проводять інститути та факультети Університету;

– здійснення наукового супроводу учнівських дослідницьких робіт МАН викладачами Університету;

– проведення для ліцеїстів традиційних профільних першовересневих лекцій викладачами Університету;

– організація та проведення міжнародних, всеукраїнських симпозіумів та форумів;

– підготовка програм, підручників, науково-методичних посібників;

– призначення іменних стипендій видатних учених-викладачів Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Ліцей – це школа-родина. Український гуманітарний ліцей першим підтримав запропоновану Інститутом українознавства педагогічну Концепцію оновлення національної освіти на засадах української етнопедагогіки та взяв участь у експерименті «Школа – родина».

– Школа-родина – це національна школа, де плекаються національні звичаї, традиції, цінності, ідеали.

– Школа-родина – це школа, побудована на родинних, гуманістичних, дитиноцентристських цінностях.

– Школа-родина – це школа нового типу, що створює умови для співпраці та співтворчості учнів, батьків, учителів.

– Школа-родина – це школа, у якій плекаються всі складники здорового громадянства.

– Школа-родина – це школа, у якій панує родинний мікроклімат взаємопорозуміння, взаємопідтримки, взаємолюбові.

Створюючи у ліцеї осередок «великої родини», педколектив виходив із переконань, що як окремо взяту родину об’єднує спільна мета, так і людський соціум теж прагне до єдиного – виховання майбутніх поколінь – громадян України. Це спільне завдання і стало тим, що об’єднало і в той же час забезпечило життєдіяльність такого складного організму, як «велика ліцейна родина».Ліцей – це не традиційна школа, це школа традицій.

Український гуманітарний ліцей створює власні традиції.

У ліцеї всіляко підтримуються інтелектуально і творчо обдаровані учні (введення рейтингової системи; врахування особистих досягнень в освітній діяльності кожного учня в індивідуальному щоденнику ліцеїста; заохочення найкращих за рейтингом ліцеїстів персональними стипендіями Міжнародного освітнього фонду імені Ярослава Мудрого, Міжнародного благодійного фонду В’ячеслава Чорновола, іменними стипендіями видатних учених-викладачів Київського національного університету імені Тараса Шевченка, благодійною стипендією Олександра Ємця, стипендією випускника ліцею – першого голови Учнівського парламенту – Юрія Павленка, стипендією Всеукраїнського товариства імені Тараса Шевченка «Просвіта», стипендією Шкільної Ради США).

– Ліцей сприяє ствердженню та зміцненню статусу вчителя (з 2009 – 2010 н. р. в ліцеї започатковано «Педагогічний Оскар», яким нагороджуються вчителі, ліцеїсти, батьки, які найкраще виявили себе за результатами проведених конкурсів у номінаціях: «Учитель року», «Педагог-куратор року», «Ліцеїст року», «Науковець року», «Меценат року», «Молодий учитель року»).

– Учителі ліцею пізнають найкращі традиції вітчизняної педагогіки, національної культури, створюючи власну історико-педагогічну карту України. На лоні прекрасної природи України, на батьківщині великих українців відбуваються щорічні виїзні педагогічні ради. За два десятки років педагогічний колектив ліцею відвідав батьківщину Софії Русової, Костянтина Ушинського, Миколи Пирогова, познайомився з меморіальними музеями Івана Козловського, Катерини Білокур, Андрія Малишка, Пантелеймона Куліша, Олександра Довженка, побував у історичних місцях України – Батурині, Острозі, Суботові, Трипіллі, Володимирі-Волинському, Житомирі, Глухові, Переяславі-Хмельницькому та ін.

– Ліцей об’єднав найкращі навчальні заклади України, ближнього і дальнього зарубіжжя. З метою творення європейського простору високоякісної освіти для майбутнього 26 червня 2004 р. було засновано елітний освітянський «Партнер»-клуб Українського гуманітарного ліцею Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Члени «Партнер»-клубу – єдина команда лідерів із неординарним, нестандартним, прогностичним мисленням. А спонукало всіх об’єднатися: потреба «революціонувати» освіту, допомогти кожному реалізувати особисті та корпоративні задуми, створити акмеологічну модель свого закладу, тобто модель успіху, піднятися на вищий щабель якості лідерства управління, створити імідж закладу, співпрацювати, взаємодіяти, розвиватись, спілкуватись, підтримувати одне одного.

– Нині ліцей засвідчує, що в Україні є заклади, які забезпечують високу якість освіти, про що свідчать результати зовнішнього незалежного оцінювання. У рейтингу загальноосвітніх навчальних закладів України, за результатами ЗНО-2009, 2010, Український гуманітарний ліцей серед перших з української мови та літератури, а також з історії України.

– Педагогічний колектив пишається своїми ліцеїстами 600-бальниками, які є абсолютними рекордсменами ЗНО, – це Лихно Ярослав (випуск 2008), Баранова Юлія (випуск 2010).За 20 років ліцеїсти 131 раз були переможцями ІV етапу всеукраїнських учнівських олімпіад та 39 разів переможцями ІІІ етапу конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт МАН.

– Президентськими стипендіями відзначені найдостойніші ліцеїсти: Юрій Куницький (1995), Владлен Мараєв (2004), Ольга Рубанка (2006), Ольга Смаль (2006, 2007), Тетяна Циганкова (2007), Анатолій Дземан (2007), В’ячеслав Сахаров (2007), Юлія Баранова (2008, 2009), Маргарита Казакова (2009, 2010), Христина Мельник (2011), Анастасія Гайдук (2011).

– Випускники ліцею гідно примножують лави української інтелектуальної, культурно-мистецької, державно-політичної еліти, якими пишається не лише наш заклад, але й Україна. Це наймолодший міністр у справах сім’ї, молоді та спорту Юрій Павленко, депутат Верховної Ради України Леся Оробець; дослідники-науковці: 28-річний доктор економічних наук Андрій Гайдуцький, Данило Гетьманцев – доцент кафедри адміністративного та фінансового права юридичного факультету, кандидат юридичних наук, Юрій Носик – доцент кафедри цивільного права юридичного факультету, кандидат юридичних наук, Ольга Совгиря – доцент кафедри конституційного права юридичного факультету, кандидат юридичних наук, Олександр Дикий – доцент Інституту міжнародних відносин, кандидат економічних наук, економіст-міжнародник та ціла когорта інших гідних інтелектуалів. Майже кожного дня з теле- і радіоефірів лунають голоси наших випускників: Катерини Нестеренко та Лідії Таран, Максима Драбка та Олексія Ананова, Наталки Турчак та Мар’яни Бенюк і багатьох інших зірок українського інформаційного простору.

Приклад Українського гуманітарного ліцею переконує сучасників, що за 20 років незалежності в складних суспільно-економічних і політичних умовах, при відсутності чіткої державної програми розвитку національної освіти можна багато зробити для України, зберігаючи найкращі традиції української педагогіки та використовуючи світовий та європейський досвід.

Кожен по-різному відчуває і сприймає наш заклад, проте для більшості Український гуманітарний ліцей – це висота, це любов, це стрімка магістраль, якою мчать до життєвих висот чисті і спраглі душі, талановита юнь, найвищої проби Люди.

Джерело:
http://www.ualogos.kiev.ua/fulltext.html?id=2469&search=%F1%E0%E7%EE%ED%E5%ED%EA%EE