Одержимі українським словом

«Ідея проведення Міжнародного літературного симпозіуму не була спонтанною, — зауважує директор Українського гуманітарного ліцею національного університету імені Тараса Шевченка Ганна Сазоненко, кандидат педагогічних наук, заслужений вчитель України. — Маючи попередній досвід у проведенні гуманітарного, юридичного, економічного симпозіумів, виявляючи небайдуже ставлення до українознавчих питань, хотілося пробудити інтерес творчої, талановитої молоді України до науково-пошукової та мистецької роботи в царині української словесності, сприяти самореалізації старшокласників шляхом самовираження через Слово, розвивати дослідницький інтерес в галузі української літератури, фольклору, публіцистики, журналістики, перекладу; не словом, а ділом сприяти утвердженню і підвищенню статусу української мови в сучасній державі. Чи вдалося нам реалізувати поставлені завдання — судити кожному із учасників Літературного симпозіуму. Проте варто сказати, що ми намагалися, аби ці чотири дні стали унікальними й неповторними в житті юних поетів, прозаїків, публіцистів, аби кожен із старшокласників на власні очі побачив і почув Слово відомих українських поетів, письменників - І. Драча, Б.Олійника, Д. Павличка, Є. Сверстюка, В. Яворівського, аби кожен учень отримав неповторний шанс не лише представити власний творчий доробок, але й, виборовши перемогу на симпозіумі, здобув путівку до вступу у найпрестижніші вищі навчальні заклади України, а найперше - до Київського національного університету імені Тараса Шевченка».

Чотири дні симпозіуму дійсно видалися цікавими, насиченими та унікальними. Відкриття Міжнародного симпозіуму відбувалося в Національній опері України імені Тараса Шевченка. Доброзичливі, мудрі вітання на адресу учасників симпозіуму «Блакитні вежі золотого слова» лунали із вуст ректора Київського національного університету імені Тараса Шевченка, академіка НАН України - В. В. Скопенка, першого заступника голови Секретаріату Президента України - Івана Васюнника, який оголосив вітання усім учасникам і організаторам симпозіуму від Президента України - Віктора Ющенка, народного депутата України — С. М. Терещука, що зачитав напутні слова учасникам симпозіуму від Голови Верховної Ради України - Володимира Литвина, екс-президента України, депутата Верховної Ради — Л. М. Кравчука, першого заступника міністра освіти і науки України — Бориса Жебровського.

Особливої урочистості та емоційного піднесення на відкритті справили відомі творці Слова — І. Драч, Б. Олійник, М. Жулинський.

Б. І. Олійник наголосив на одвічній прописній істині, що без мови немає ні народу, ні нації, ні держави. Болісно лунали слова про те, що, на жаль, що простір життєдіяльності рідного слова в Україні звужується. Поет подякував у своїй урочистій промові усім «безсрібникам-ентузіастам», котрі підживлюють вогонь буття Українського Слова.

М. Г. Жулинський, директор інституту літератури імені Тараса Шевченка, академік НАН України, наголосив на тому, що мова є важливим фактором консолідації нації, «Свого часу, — зауважив академік, - ще І. Я. Франко у «Одвертім листі до української галицької молоді» наголошував на тому, що без самостійного культурного життя нації не можна отримати політичної самостійності «перед українською інтелігенцією відкриється... величезна дійова задача - творити з величезної етнічної маси українського народу українську націю, суцільний культурний організм, здібний до самостійного культурного і політичного життя, відпорний на асиміляційну роботу інших націй…».

Незвичайний віщий дух Велета Українського Слова - І. Франка, 150-літній ювілей якого відзначаємо цього року, дороговкази українського Мойсея царили в залі Національної опери. Кульмінацією відкриття Міжнародного симпозіуму стала прем’єра опери Мирослава Скорика — «Мойсей». Зворушлива трагічна й водночас велична музика, блискуча постановка А. Солов’яненка приголомшили всіх глядачів. Адже «Мойсей» І. Франка і мелодійна опера М.Скорика за цією поемою (лібрето створено разом із Б. Стельмахом) сьогодні сприймаються так, ніби до кожного з нас звернене слово, щоб подолали ми сум'яття і зневіру і не зупинялися в поступі, а здобували гідне життя своєму народові.

Заповітні дороговкази І. Франка поєднані силою музичного таланту, окриляли й надихали до роздумів юних митців. Усе ніби дихало, оживало й проникалося отими пророчими словами Франкового прологу до поеми «Мойсей»:

Та прийде час, і ти огнистим видом
Засяєш у народів вольних колі,
Труснеш Кавказ, вмережишся Бескидом,
Прокотиш Чорним морем гомін волі!
І глянеш, як хазяїн домовитий,
По своїй хаті і по своїм полі!

Не лише музика і трагічний сюжет зворушували присутніх, вражала прониклива чутливість публіки, переважна більшість якої представляли школярі-старшокласники. Опера «Мойсей» насправді засвідчила про духовну зрілість слухацької аудиторії та продемонструвала жагу молоді до високого, вічного мистецтва. До участі в симпозіумі прибули учні з різних куточків України. Географія учасників дуже широка — це столиця, Київська, Волинська, Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Кіровоградська, Одеська, Полтавська, Сумська, Черкаська, Чернігівська, Херсонська області, Закарпаття, Львівщина, Чернівці, АР Крим. Прибули також делегації з Російської Федерації (Санкт-Петербург) та Польщі.

157 учасників приїхало до столиці з надією перемогти і на власні очі побачити сучасних творців української літератури.

До конкурсного змагання в Міжнародному симпозіумі допускались учні 10-11 класів, що стали переможцями обласних, всеукраїнських олімпіад з української мови та літератури. Учні мали пройти на шляху до перемоги кілька відбіркових етапів:

І етап (попередній) — дослідницький — конкурсна наукова розвідка;

II етап — науковий— незалежне тестування з української мови (олімпіада);

ІІІ етап— творчий — захист власного авторського твору (поезія, проза, драматургія, творчий переклад, фольклор, публіцистика).

Такі умови конкурсу учнівських робіт надавали можливості виявити всебічний рівень розвитку особистості учня — інтелектуальний, творчий (креативний), естетичний.

У процесі конкурентної боротьби, власної самореалізації та самоствердження учні з усіх куточків України нових знань, збагачувались досвідом і знайомились з відомими майстрами в царині української філологічної науки.

У межах Літературного симпозіуму працювали творчі майстерні Слова, де молоді таланти презентували власні твори. Юна, дещо наївна— несмілива, часом недосконала, але відверта і щира поезія лунала із вуст юних поетів у творчій майстерні «Поезія — це завжди неповторність», почесними гостями якої стали І. Драч — поет, депутат ВР України, член Національної спілки письменників України та В. Герасим’юк - член Національної спілки письменників України, лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка. Гості поетичної майстерні не лише стали учасниками презентації поетичних збірок Ольги Германової «Надто», випускниці ліцею, члена Спілки письменників України та Вікторії Афанасьєвої «Абрикослів», учениці Українського гуманітарного ліцею, але й стали слухачами камерного прем'єрного виконання чудових пісень на слова Івана Драча у виконанні хорового колективу ліцею, музику до яких написала керівник хорової студії — Олена Кучер.

Окремо презентували власні прозові та драматичні роботи старшокласники перед шанованими, майстрами-словесниками Ю. Ковалівом та В. Медведем на майстерні «Слово — це ми в усьому: в історії України, теперішній, грядущій...»

Гостинно приймав юних публіцистів Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Вправність і майстерність, чуття мови і влучність слова, гостре сприйняття сучасних суспільно-політичних проблем в державі приємно вразили директора Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктора філологічних наук, професора Володимира Різуна, доктора філологічних наук, головного редактора газети «Наша віра» Є. Сверстюка, члена Національної спілки письменників України С. Плачинду. Окремо відзначилися своїми виступами Полохало А., Машура А., Обертинська А., Медведчук А. (м. Київ).

Учні продемонстрували високий рівень обізнаності з усною народною творчістю, українським фольклором в ході роботи творчої майстерні «Наша дума, наша пісня не вмре, не загине».

Найскладнішою за змістом і за формою виявилася робота юних перекладачів. Поціновували доробок учнівських робіт в галузі творчого перекладу шановне журі у складі Олександра Чередниченка - доктора філологічних наук, професора, завідувача кафедри теорії і практики перекладу з романських мов імені Миколи Зерова Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, а також кандидатів філологічних наук цієї кафедри— Марії Венгренівської та Тетяни Некряч. Учні отримували кваліфіковані зауваження, побажання і коментарі науковців, але найголовніше — набували порвинного життєвого досвіду, навичок і вміння самоствердження свого творчого «Я». Михайлова Оксана (Черкаська обл.), Ворожбит Ольга (Львів), Литвин Анастасія (Київська обл.), Бєлкіна Ганна (Київ) найбільше вразили своїм творчим доробком присутніх.

Літературний симпозіум спонукав до праці де лише учнів, але й науковців та учителів. З новітніми підходами та пріоритетами у галузі вивчення й опанування сучасної української літератури ознайомились учасники «круглого столу» «Акме- й медіатехнології в розвитку мовленнєвої культури та становлення творчої особистості». В невимушеній, доброзичливій атмосфері «круглого столу» обговорювалися питання подальшої перспективи розвитку гуманітарної науки в сучасній українській педагогіці, наголошувалося на доцільності і необхідності зміни не лише змісту освіти, що має спиратися на національні засади та пріоритети, але йшлося також про шляхи вдосконалення викладання сучасної літератури, використання інтерактивних та акметехнологій на уроках української мови та літератури.

Досвід проектної діяльності продемонстрували гостям учні Українського гуманітарного ліцею на сцені Червоного корпусу Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Інтегрований колективний науково-дослідницький проект «Муза любові і боротьби» став свідченням високого творчого й інтелектуального потенціалу як учнів, так і вчителів ліцею, а також надав можливість глибше дізнатися про становище українців у міжвоєнний період, ознайомитись із творчістю поетів Празької школи (Ю. Кленом, Л. Мосензом,О. Телігою, О. Лятуринською та іншими).

Дуже важко окреслити те широке коло питань і проблем, які намагалися висвітлити і викристалізувати учасники Міжнародного симпозіуму, головне, що проблеми функціонування і захисту української мови в нашій державі не залишали байдужими присутніх, важливо, що учасники симпозіуму не словом, а ділом, не деклараціями, а власною творчістю підтверджували власну прихильність до української мови, приємно, що українська мова об'єднала і зблизила усі регіони України.

Учасники симпозіуму не лише плідно працювали, але й у затишному родинному колі учнів, батьків та учителів Українського гуманітарного ліцею, смакуючи традиційні українські страви, дружно і радісно проводили останній зимовий тиждень, вшановуючи Масляну, співаючи народних пісень на святі «Від роду до роду». Чи сповнилися очікування учасників літературного симпозіуму?

Мабуть, так, бо не було виразу розчарування, печалі і зневіри на обличчях дітей.

Переможцями Міжнародного літературного симпозіуму, що посіли перші місця у різних номінаціях, стали такі учні: Мордюк Аліна (м. Київ, Український гуманітарний ліцей) в номінації «Публіцистика», Афанасьєва Вікторія (м. Київ, Український гуманітарний ліцей) - «Поезія», Рип'янська Катерина (м. Броди, гімназія імені І.Трухи) - «Проза, драматургія», Булкіна Анна (м. Київ, Український гуманітарний ліцей) - «Творчий переклад», Баликова Ніна (м. Київ, ліцей «Наукова зміна») — «Фольклор». Усі переможці отримали премії та цінні подарунки, а головне здобули привілейоване право на вступ до вищих навчальних закладів України.

З вітальним заключним словом звернувся до учасників симпозіуму П. П. Кононенко, академік АН ВШ України, директор науково-дослідного Інституту українознавства, який наголосив на тому, що саме молоді належить почесна місія збереження найціннішого скарбу кожного народу — Слова, саме сучасним учням випала почесна і відповідальна місія продовжити справу, започатковану Тарасом Шевченком, Іваном Франком, Лесею Українкою. Вшанувати і привітати переможців та учасників симпозіуму прибули відомі артисти: золотий голос України, Герой України - Ніна Матвієнко, сучасний популярний співак і поет, народний артист України - Анатолій Матвійчук та заслужений артист України Фемі Мустафаєв.

Дуже приємно, що у наш нелегкий час, коли українська мова ігнорується громадянами нашої держави, часто-густо нехтується і оминається засобами масової інформації, спекулюється політиками у передвиборних перегонах, знаходяться невтомні ентузіасти, одержимі красою і багатством українського Слова, що мають почуття власного обов'язку, власної відповідальності за долю рідної мови.

Так хотілося, аби в серцях усіх учасників, юних талановитих українців, назавжди залишався святий відблиск «блакитних веж золотого слова», хотілося, аби фінальний пісенний рефрен, що лунав у залі Будинку вчителя і увінчав Міжнародний літературний симпозіум, заповітними літерами, закарбувався у пам'яті присутніх заповітним дороговказом:

Хто, як не ми, не я й моя сім'я,
Хто, як не ми, разом і поодинці,
Відновить спів, джерельце ручая —
Хто, як не ми, панове українці?!
Ірина ГОЛОВАЙ, вчитель українознавства Українського гуманітарного ліцею Київського університету імені Тараса Шевченка.

Джерело: Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик "ОСВІТА" №11 (5195) 8-15 березня 2006 р.