Вітаємо з ювілеєм!

Дорога  Ніно Митропанівно! Вітаємо Вас  з  ювілеєм і зичимо  Божої благодаті,  миру-здоров’я ,  благополуччя   в родині,  щастя і творчого злету.

Хай народна пісня буде святим оберегом Вашої світлої душі, що так щедро ділиться  з  нами  Добром,  і Мудрістю, й Любов’ю.

Ніні Матвієнко,  Герою України,   Народній артистці України,  Почесній   ліцеїстці  присвячується…

Вкраїни пісне в синім піднебессі…

Нас Всесвіт пізнає по щедрім колоску

і неповторнім плетиві пісень-глибоких,

чистих, чесних, гордих, щедрих, напоєних

смутком печалі, до пори до часу сповитих

і упокорених, ніжних і мирних, мозольних,

згорьованих, веселих і відчайдушних, добрих

і дитинних до неможливості, рясних і цнотливих,

як Божий день на видноколі…

Пісенний скарб - то таїна віків, мого народу витвір

злототканий…

Торкну струну. О серце, не мовчи!

Пахуча гілка на слов’янськім древі,

Душа і мисль стражденного народу,

Зваблива панна на колючім терні!

Бачу: голубиш і пестиш ти сина й доньку в

пелюстках вербової колиски;

знаю:  сієш мудре і вічне зерно добра і правди;

чую: чайкою квилиш понад курганами скорботи,

ластівкою в’єшся попід стріхою в краю чужинецькім,

де на чужих, обідраних порогах, ми, діти землі своєї,

шукаємо себе…

-Душе моя розкраяна,  стражденна, чарівна й висока, гнівна й бунтівлива, мрійлива й погідна, якзіркооке небо українське, провіснице  добра і миру, заступнице  й пораднице, окрадена й цяцькована кулями й шаблями, страднице, з якої ми черпаємо натхнення і снагу – нев’януча славо наших пращурів – пісне українська, ясна провидице днів наших грядущих,  доземний уклін тобі!