Одинадцятого листопада  року дві тисячі дев’ятнадцятого випускники Українського гуманітарного Антон Криштопа, Артем Пушенко і Максим Мойсеєв, також відомі як Антон, Пух і Мойс, запропонували унікальне дійство, спрямоване розвіяти всі можливі сумніви щодо духу українства в стінах ліцею.

  Хіба стане хтось зневажати смерть героя війни, адже “він знав, на що йшов?” Певно, що ні. Чому ж одна згадка про Червоний ренесанс викликає на обличчях тисяч іронічні усмішки та звинувачення героїв-митців у марній самопожертві заради міфічних цілей? 

 Відповідь прийшла у форматі комплексної реп-опери про роль української літератури в житті кожного з нас. Досить відома, але від цього не менш актуальна тема, подана шляхом, що, на відміну від мільйонів інших варіацій, перебирає ті душевні струни, що знаходять відгук у серцях пересічного підлітка. Здавалося б,  театральна постановка із легкого водевілю швидко метаморфозувала у важке і серйозне повідомлення про ставлення  до української літератури української ж громади. 

 Дякуємо хлопцям за небайдужість та бажання донести думку про унікальність української  літератури.