Україна прощається з Анатолієм Мокренком
Звенить у зорях небо чисте,
Звенить у зорях небо чисте,
Палає синім льоном «даль»…
Його пісні – разки намиста
І невимовний серця жаль.
Дніпрова синь і цвіт магнолій,
Краса душі й тепло сердець –
Це все Мокренкова натура,
Любові сплав і волі герць.
В скорботі ненька Україна!
З канви пісень тонка вуаль...
Земля свята приймає сина,
Душа сяга небесних даль.
24 березня перестало битися серце легендарного українського баритона, народного артиста України, сина славної Сумщини й члена Піклувальної ради ліцею Анатолія Мокренка.
Анатолій Мокренко – талант від Бога з ліричною душею, народжений співати, перший виконавець пісні «Два кольори», чудовий викладач, професор кафедри вокального співу Національної музичної академії імені П.Чайковського, генеральний директор і художній керівник Національної опери України (1991 – 1999), лауреат Державної премії імені Тараса Шевченка, один із засновників Товариства української мови імені Тараса Шевченка.
Анатолій Мокренко безмежно любив Україну й українську пісню, жив і творив для рідного народу.
Педагогічний колектив Українського гуманітарного ліцею КНУ імені Тараса Шевченка глибоко сумує і співчуває рідним та близьким…
Світла пам'ять світлій Людині…