Не поет — бо це ж до болю мало,
Не трибун — бо це лиш рупор мас,
І вже менш за все — «Кобзар Тарас»
Він, ким зайнялось і запалало.

Так писав про Тараса Шевченка  відомий поет Євген Маланюк.

Воістину 9 березня – особливий день в житті нашої нації, держави й Українського гуманітарного ліцею.

У цей день народився Геній, Пророк, наш Кобзар… Сьогодні ми не мислимо нашої та світової  культури, історії, літератури без величі Тараса Шевченка. За словами одного з американських президентів Ліндона Б.Джонсона: «Він був більше, ніж українець, він був державним мужем і громадянином світу».

Т.Шевченко, перш за все, – основоположник нової української літератури, який вивів живу народнорозмовну мову на якісно новий культурно-освітній рівень. Його «Кобзар» і по сьогодні залишається найбільш популярною і поширеною книгою серед українців усього світу.

Творчість Т.Шевченка завдяки своїй яскравій україноцентричності  стала своєрідною програмою із формування національної ідентичності українців, зміцнення їхньої національної гідності. «Шевченко став першим українцем, котрому до глибин розкрилася трагедія нашого національного рабства. Йому судилося стати першим живим, котрий заговорив до пустелі – до мертвих, кличучи їх до національного воскресіння і прозріння. І як же він розпікав та шмагав своїх заглушених «московською блекотою» земляків («раби, подножки, грязь Москви, варшавське сміття»), як мучився з того приводу, що «над дітьми козацькими поганці панують»!

У нашому ліцеї в цей день лунало Шевченкове слово на поетичному марафоні, а ранок почався урочистою імпрезою «Горизонти Шевченкового Всесвіту». Ліцеїсти І курсу цього року підготували інсценізації актуальних творів Кобзаря – поеми-містерії «Великий льох», поеми-інвективи «Сон» та безсмертної поеми-симфонії «Кавказ».

Перегляд вистави «Сон» у Театрі юного глядача, експозиції у Меморіальному музеї Тараса Шевченка, документального кінофільму нашого випускника Тараса Ткаченка «Кобзар. Історія однієї книги» - усе це органічно вплелося у канву святкування Шевченківських днів у нашому ліцеї.  

Багато цікавих акцій ініціюють учителі кафедри української філології ліцею.

Але найголовніше – Шевченкове Слово, його Велич і Дух, що живуть у наших серцях!