Майстер-клас з писанкарства

Писанки малюють не руками, а душею…

І це, воістину, правда. Напередодні Великодня ліцеїсти 8-а та 8-б класів за підтримки та ініціативою Христини Петрівни Білецької, учителя української мови й вихователя ліцею, у чистий четвер вчилися мистецтву писанкарства…

Чисте гладко фарбоване або оздоблене візерунками яйце набуло в українців символічного релігійно-обрядового значення ще задовго до християнства. У багатьох народів збереглися перекази, в яких яйце виступає джерелом життя, світла і тепла, навіть зародком усього Всесвіту. Існують також численні варіанти легенд, які пояснюють побутування писанок під час Великодніх свят, пов'язують виникнення традицій писанкарства з євангельськими подіями (страстями Христа) тощо.

Колись із писанками чинили магічні дії. Для забезпечення урожаю їх на весняного Юрія котили по зеленій пшениці і закопували у землю. Великоднього ранку молоді вмивалися водою, в яку перед тим клали крашанки та срібні монети, що мали надавати сили й краси. Свячені писанки були оберегом житла від грому й вогню, а людей і тварин — від «лихого ока», їх використовували як ліки від деяких захворювань.

Майстер-клас з писанкарства видався на славу, адже ми довідалися не лише про технологію виготовлення писанок, регіональні особливості розписів писанок, символіку узорів на писанках, але й отримали своєрідний релакс, натхнення і просвітлення душі…

Яєчко — розмальоване, барвисте,

Ним тішиться і старець, і дитя,

Творіння рук людських, святе і чисте,

Маленький символ нашого життя.

Творіння Божої краси у мить натхнення, 

Весна... Великдень... Боже Воскресіння... 

І писанка, як серця одкровення, 

Як Боже й людське трепетне творіння.

Вкраїнська писанка проміниться життям. 

Великдень славить перед цілим світом. 

Співзвучно до весни серцебиття,

В ній оживають трави, птахи, квіти. 

Тут кожна лінія — промінчиком з небес 

Окреслює хвалу і славу Богу. 

Христос Воскрес! Воістину Воскрес! 

До вічності вказавши нам дорогу.