Андрію, Андрію, конопельку сію,...

 Наш заклад шанує національні традиції.
13 грудня ліцеїсти проводили обряд кусання калити на свято Андрія Первозванного – одне з найбільш шанованих молодіжних свят наших українців.
Калита — це великий корж із білого тіста, символ нового Сонця, бога-предка, бога шлюбу:
У небо, наша калита, у небо,
А ти, сонечко, підіймись
Та нас подивись.
Ми калиту чіпляємо.
На місяць поглядаємо,
Свою долю-радість закликаємо…
 На святі Кусання Калити – Андріївських вечорницях – яскраво простежуються дві сюжетні лінії, перша пов'яза­на з культом сонця, друга — зі шлюбною магією. Це свято припадає на найбільш темний період року, коли, як кажуть, день до обіду. За допомогою магічних ритуалів люди намагалися допомогти сонцю розгорітися. Обрядовий хліб — калита також нагадує сонце, він обов'язково круглий, як сонце, у середині з діркою, до того ж вимазаний медом. Золотий мед, принесений бджолами (божими мухами) також символізував сонце і широко вико­ристовувався в цей день. Ним намащува­ли калиту, іноді жартуючи, хлопці вмочали пальці в мед і мазали дівчатам вуста, щоб солодкі були.
Найцікавішим на Андріївських вечорницях є гадання, чого тільки не придумують дівчата й па­рубки, щоб дізнатися про майбутню долю:
                         Андрію, Андрію,
                        Конопельку сію,
                        Спідницею волочу,
                        Заміж вийти хочу.
Весело та яскраво проходили в ліцеї розваги на Андрія – і кусання Калити, і конкурс Андріїв, і гадання дівчат…Так ми розпочали традиційний цикл українських зимових календарно-обрядових свят.